Держзрада Зеленського? Хто і як маніпулює в історії зі справою "вагнерівців"

Після тривалої паузи у медіа знову заговорили про справу "вагнерівців". Підставою стало нещодавнє інтерв'ю Володимира Зеленського, у якому він розповів, що операція по затриманню російських бойовиків з ПВК "Вагнер" справді планувалася. Щоправда, не українськими спецслужбами, а іноземними. При цьому глава держави переконаний, що, відмовившись від її проведення, Україна проявила суб'єктність.

Президент також зізнався, що спілкувався з Олександром Лукашенком про видачу "вагнерівців" після того, як їх затримали у Білорусі. Втім, Бацька прийняв інше рішення і передав бойовиків Росії, звідки вони прибули до Мінська.

Опоненти влади слова Зеленського розцінили як державну зраду і вимагають інкримінувати йому статтю 111 ККУ. Опозиція звинувачує Банкову, а точніше - особисто президента, що це він "злив" операцію, передавши цінну інформацію Лукашенку, якою той поділився з Кремлем.

Новини.LIVE розбиралося, хто і як маніпулює в історії зі справою "вагнерівців" і чи є підстави припускати, що в Офісі президента завелися державні зрадники.

Справа "вагнерівців" знову на слуху

29 липня 2020 року, за два тижні до президентських виборів, білоруські силовики повідомили про затримання 33-х бойовиків з приватної військової компанії "Вагнер", кураторство над якою приписують наближеному до Кремля російському олігарху Євгенію Пригожину. Одразу після затримання у Лукашенка заявили, що бойовики приїхали в Мінськ, щоб дестабілізувати ситуацію в країні напередодні виборів.

Згодом в історії з'явилися нові подробиці. Журналіст Юрій Бутусов розповів, що заарештовані в Білорусі особи раніше воювали на Донбасі і в Сирії, що з Мінська вони мали летіти в Туреччину, а по дорозі літак мав екстрено сісти в Києві. За його словами, все це була запланована операція українських та іноземних спецслужб, яка готувалася більше року і провалилася через витік секретної інформації з Офісу президента. Вслід за ним, журналісти "Bellingcat" обіцяли оприлюднити фільм з усіма деталями операції. Вихід розслідування планувався на 5 квітня, однак воно досі не з'явилося і невідомо, чи з'явиться.

Деякий час Банкова заперечувала будь-яку причетність до справи "вагнерівців" і навіть наполягала, що подібна операція взагалі не готувалася. Втім, в інтерв'ю телеканалу "1+1" Володимир Зеленський особисто підтвердив, що затримання бойовиків таки планувалася і пояснив, чому не відбулося.

Читайте також: Чи є у Протасевича шанси вийти на свободу?

За словами президента, якщо б літак з "вагнерівцями" екстрено посадили в Києві, то реакція світової спільноти була б такою ж, як на затримання у Мінську опозиційного блогера Романа Протасевича. Тут ОПУ явно спекулює, оскільки причини для примусової посадки іноземного лайнера зовсім інші. У випадку з Протасевичем мова йде про опозиціонера-політемігранта, який, з точки зору міжнародного права, не вчиняв жодних злочинів, тоді як "вагнерівці" - злочинці, які брали участь у військових діях у складі незаконних збройних формувань.

Заради справедливості варто зазначити, що опоненти Офісу президента, коментуючи справу "вагнерівців", вдаються до не менших маніпуляцій.

"Все виявилося набагато гірше. Наших розвідників і їх унікальну спецоперацію здали не "кроти" на Банковій, а особисто Зеленський. Він зізнався, що сам подзвонив нелегітимному Лукашенку, з яким в Путіна союзна держава, спільні чорні списки на українців, спільні карально-репресивні органи і спільне КДБ, і здав Кремлю спецоперацію, яку розпочав ненависний Зеленському Порошенко і яку блискуче розробили наші розвідники разом з колегами з країн НАТО", - обурилася у соціальній мережі народний депутат від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко.

Однак, парламентарка не договорює, що розмова Зеленського з Лукашенком відбулася не до затримання "вагнерівців" у Білорусі, а після. Очільники держав спілкувалися 5 серпня 2020-го року, про що є офіційне повідомлення ОПУ, тоді як бойовиків заарештували в кінці липня. Відповідно, про злив спецоперації не може йти мова.

Читайте також: Референдум про "стіну" з Донбасом: що саме пропонує Зеленський?

Крім цього, Геращенко та інші опозиціонери закидають Зеленському, що, мовляв, було не розумно сподіватися, що Лукашенко видасть бойовиків. Однак, вони опускають той момент, що, коли відбувалася розмова президентів, Мінськ звинувачував "вагнерівців" у підготовці диверсійних дій на території Білорусі, а тому не було підстав припускати, що Лукашенко, який, до слова, на той час ще був цілком легітимним і загальновизнаним главою держави, "переграє" ситуацію і передасть бойовиків Росії, а не Україні.

"Чому Зеленський звернувся до Лукашенка? Це був найпростіший і найбезпечніший варіант. Суть операції була наступна. З "вагнерівцями" нібито домовилися про контракт на охоронні послуги у Венесуелі. Бойовики повинні були вилітати з Мінська, на літаку мав статися інцидент, літак мали посадити в Києві, де бойовиків заарештували б. Все, начебто, дуже красиво. Але, якби була примусова посадка літака, то це, щонайменше, дипломатичний прецедент і погіршення відносин з Білоруссю. На той момент Україна була в нормальних відносинах з Білоруссю, а Лукашенко заявляв, що "вагнерівці" збиралися зірвати вибори президента", - наголосив політолог Володимир Фесенко у коментарі Новини.LIVE.

Серед інших причин, чому ОПУ міг відмовитися від спецоперації, політолог називає ризики для пасажирів і недостатній рівень довіри нової влади до спецслужбістів, які залишилися з часів Петра Порошенка.  

"Якби операція відбулася, на борту було б тридцять осіб з бойовим досвідом. І тут літак з ними намагаються посадити. Це апріорі небезпечна ситуація, яка невідомо, чим закінчилася б. Не можна було виключати захоплення літака "вагнерівцями". Це була дуже ризикована спецоперація. Швидше за все, у Зеленського не захотіли брати відповідальність за авантюру, яка невідомо до чого могла призвести. До того ж, думаю, недовіра влади до людей Порошенка, які готували спецоперацію, зіграла важливу роль, що її призупинили", - сказав експерт.

Чи була державна зрада?

У День Конституції, 28 червня, під стінами ОПУ пройшла акція протесту, на якій Володимиру Зеленському "оголосили підозру у державній зраді". Активісти звинуватили президента у передачі секретної інформації Лукашенку, через що, мовляв, "вагнерівці" вислизнули з рук українських спецслужб.

Володимир Фесенко наполягає, що у даному випадку немає причин говорити про витік інформації чи співпрацю з ворожою державою.  

"Важлива термінологія, яка вживається для пояснення тої чи іншої події. Можна сказати "шпигун", а можна сказати "розвідник". Начебто одне і теж, а конотація різна. Так само і в даному випадку. Можна казати, що відбувся витік інформації і зрив операції. Але правильно буде сказати про те, що було ухвалене політичне рішення про зупинення спецоперації", - сказав політолог.

Стаття 111 ККУ визначає державну зраду, як "перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України". Дану юридичну дефініцію навряд чи можна застосувати до справи "вагнерівців". Зупинка спецоперації могла бути необдуманим політичним рішенням, в якому, однак, дуже непросто розгледіти державну зраду.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.